ОСИКА (кора)тополя тремтяча осина обыкновенная Populus tremula
В біохімічному складі кори осики міститься багато корисних речовин, які
благотворно впливають на людський організм. Тому в народній медицині її здавна
використовували для зміцнення здоровʼя людини та для лікування різноманітних
хвороб.
Фармакологічні властивості:
·
потогінні
·
жарознижуючі
·
протизапальні
·
знеболюючі
·
помʼякшувальні
·
вʼяжучі
·
сечогінні
Показання до застосування:
·
поліартрит, подагра,
ревматизм;
·
гастрит, геморой, дизентерія,
диспепсія, пронос;
·
гостре та хронічне
запалення сечового міхура;
·
цистит, мимовільне і
болюче сечовипускання;
·
при збільшенні простати;
·
як жарознижуючий засіб при
гарячці;
·
як засіб, що збуджує
апетит і поліпшує травлення.
Зовнішньо кору осики використовують для гоєння ран, хронічних виразок і
опіків, для розмʼякшування гемороїдальних вузлів, для розтирання при подагрі й
ревматизмі та як протизапальний і антисептичний засіб.
Лікарські форми і
застосування.
Внутрішньо: 2 чайні ложки подрібненої кори осики
заливають двома склянками окропу, настоюють 15 хвилин, проціджують і випивають
усю дозу за день; згущений відвар кори (45 г подрібненої сировини варять у 500
мл води, поки рідина не випарується наполовину, проціджують, підсолоджують на
смак медом або цукром) та п’ють по ¼ склянки 3 рази на день.
Зовнішньо:
·
мазь (1 частина сировини у
вигляді порошку на 4 частини коровʼячого масла або вазеліну);
·
настойку (готують на 40 %-ному
спирті або горілці у співвідношенні 1:5);
·
компреси (2-3 ложки
подрібненої кори або листя загортають у марлю, занурюють в окріп і прикладають
до уражених ділянок тіла).